Історичний та європейський: Вільнюс очима полтавців
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Кореспонденти ОКІА «Новини Полтавщини» провели кілька днів у столиці Литви.
Незважаючи на те, що місто не є «мільйонником» (майже 528 000 мешканців станом на 2013 рік), до Вільнюса влітку прикута увага туристів зі всього світу завдяки своїй багатовіковій історії.
Перша писемна згадка про місто міститься в посланнях великого князя литовського Гедиміна, в них Вільнюс називається столицею великого князя.
У 13–14 ст. тут (біля злиття річок на площі 4 га) було побудовано три замки. З часів Гедиміна Верхній і Нижній замки стали резиденцією правителів Великого князівства Литовського (ВКЛ). За замки боролися в роки князівських міжусобиць у 1345 та 1381–92. У 1365—1402 роках ними намагався оволодіти Тевтонський орден. 1390-го під час облоги згорів дерев’яний Кривий замок. Після цих подій і до 1655 року іноземні війська не вступали до замків.
У Нижньому замку знаходився палац великих князів литовських (після пожежі 1520 відбудований в стилі ренесансу, знесений на початку 19 ст.) і католицький кафедральний собор (зведений у 1387, сучасний вигляд кін. 18 ст.), а також з 1413-го — резиденція вільнюського воєводи та місцевої адміністрації. Тут збирався сейм ВКЛ, діяли з 1566 року земський суд і гродський суд, з 1588 — Головний литовський трибунал. Після Люблінської унії 1569 замки зберігали статус столиці, але оскільки державні функції ВКЛ значно звузилися, то замки почали занепадати.
Збереглися кафедральний собор і залишки Верхнього замку (нині на місці палацу великих князів проводяться археологічні розкопки).
Зараз це повноцінне європейське місто, насамперед, відоме своєю історичною Старою частиною, яка з 1994 року належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Серед найвідоміших пам’ятників – Вежа Гедиміна, Вільнюська ратуша, Костел Св. Анни, Кафедральний собор, а також Національний музей Литви.
Нагадаємо, раніше полтавці побували у столиці Естонії Талліні.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
